Ми всі живемо всередині великого комп'ютера?
Ви не задумувались, як працюють відеоігри?
Візьмемо для прикладу популярну гру GTA, де ви ходите в віртуальному місті, в якому немає правил і можна робити все що заманеться, доля цілого міста залежить тільки від ваших подальших дій.
Ні, ні, я не буду читати "моралі", про етичність цієї гри, чи її психологічний вплив на Вас. Розмова моя не про небезпечні погоні, розбірки віртуальних міських кримінальних угруповань, перестрілки. Поглянемо на світ цієї гри з іншого боку.
Ви помічали, що коли ви бавитися в неї, ви повністю поринаєте в її світ і він здається Вам повністю реальним? А насправді, на сусідній вулиці, звідки Ви тільки що виїхали, чи плануєте завернути свій автомобіль, в даний час, немає нічого....її просто немає!!!
Вона з'являється лише тоді, коли Ви опинитесь там!І лише тоді комп'ютерна програма почне відтворювати Вам його...
Логічно? Для чого навантажувати комп'ютерний ресурс, пустими прорахунками, коли гравця там немає? Ріст потужностей обчислювальної техніки, збільшує у нашому житті "віртуальних героїв". Роботи типу "Google Assistant" чи "Aleха" заповнюють наше життя. Штучний інтелект змішується з людським і можливо з часом, ми не будемо відчувати різниці, між реальним чи віртуальним світом.
Всі ці віртуальні "забавки", породили нові погляди на будову нашого всесвіту.
Нік Босстром, американський вчений, навіть вивів таку філософську гіпотезу: «Ми знаходимося в симуляції, ... ми самі і весь цей світ навколо нас, який ми бачимо, чуємо і відчуваємо, існує всередині комп'ютера, побудованого деякою розвиненою цивілізацією».
Скажете дурня? А не зовсім, сучасні експерименти в ядерній фізиці, особливо в квантовій доказують обернене... Так, так... Мікрочастинки міняють свої властивості, саме тоді коли ми за ними починаємо спостерігати... Саме на цьому базується робота квантових комп'ютерів, про які я писав в дописіКвантові комп'ютери...
Перегляньте запропоноване мною відео нижче і обміняємось думками при нагоді, за філіжанкою кави. До речі якщо це Вам стало в пригоді, кава з Вас:)
Візьмемо для прикладу популярну гру GTA, де ви ходите в віртуальному місті, в якому немає правил і можна робити все що заманеться, доля цілого міста залежить тільки від ваших подальших дій.
Ні, ні, я не буду читати "моралі", про етичність цієї гри, чи її психологічний вплив на Вас. Розмова моя не про небезпечні погоні, розбірки віртуальних міських кримінальних угруповань, перестрілки. Поглянемо на світ цієї гри з іншого боку.
Ви помічали, що коли ви бавитися в неї, ви повністю поринаєте в її світ і він здається Вам повністю реальним? А насправді, на сусідній вулиці, звідки Ви тільки що виїхали, чи плануєте завернути свій автомобіль, в даний час, немає нічого....її просто немає!!!
Вона з'являється лише тоді, коли Ви опинитесь там!І лише тоді комп'ютерна програма почне відтворювати Вам його...
Логічно? Для чого навантажувати комп'ютерний ресурс, пустими прорахунками, коли гравця там немає? Ріст потужностей обчислювальної техніки, збільшує у нашому житті "віртуальних героїв". Роботи типу "Google Assistant" чи "Aleха" заповнюють наше життя. Штучний інтелект змішується з людським і можливо з часом, ми не будемо відчувати різниці, між реальним чи віртуальним світом.
Всі ці віртуальні "забавки", породили нові погляди на будову нашого всесвіту.
Нік Босстром, американський вчений, навіть вивів таку філософську гіпотезу: «Ми знаходимося в симуляції, ... ми самі і весь цей світ навколо нас, який ми бачимо, чуємо і відчуваємо, існує всередині комп'ютера, побудованого деякою розвиненою цивілізацією».
Скажете дурня? А не зовсім, сучасні експерименти в ядерній фізиці, особливо в квантовій доказують обернене... Так, так... Мікрочастинки міняють свої властивості, саме тоді коли ми за ними починаємо спостерігати... Саме на цьому базується робота квантових комп'ютерів, про які я писав в дописіКвантові комп'ютери...
Перегляньте запропоноване мною відео нижче і обміняємось думками при нагоді, за філіжанкою кави. До речі якщо це Вам стало в пригоді, кава з Вас:)
Коментарі
Дописати коментар